Наші люди всюди: п'ять українських IT-геніїв, які змінюють світ

Макс Левчин 

 Макс Левчин народився в Києві в сім'ї письменника Рафаеля Левчина та науковиці-фізика Ельвіни Зельцман. У 1991 році, коли Левчину було 16, родина емігрувала до США. Після закінчення університету він вирушив працювати до Кремнієвої долини, де запустив три стартапи, які, втім, не принесли йому ні успіху, ні прибутку. У 1999 році він, Пітер Тіль, Ілон Маск і Рід Хоффман запустили міжнародну електронну платіжну систему PayPal – і вона «вистрілила». Уже за три роки проєкт купив eBay за $1,54 млрд, частка українця, зокрема, склала $34 млн. У 2004 році Левчин запустив власний стартап Slide, головною розробкою якого був сервіс зручного відображення великої кількості фотографій для користувачів соціальної мережі MySpace. Пізніше Slide переорієнтувався на створення соціальних сервісів для MySpace і Facebook. Фотохостинг згодом придбав Google, а Левчин обійняв посаду віцепрезидента компанії. З 2012 року й донині українець розвиває сервіс споживчого кредитування Affirm. Йому належать 11% акцій компанії. Після успішного виходу стартапу на біржу на початку 2021 року акції компанії подорожчали майже вдвічі. Капіталізація Affirm за підсумками першого торгового дня склала $23,6 млрд. А статки Левчина Forbes тоді оцінив у $2,7 млрд. 

 Ян Кум 

 На рік пізніше за Левчиних з України поїхала ще одна сім'я майбутнього генія. Так, в 1992 році уродженець Фастова Ян Кум опинився в США. Там він вступив до університету Сан-Хосе, паралельно працював в Ernst & Young. Однак уже за рік він залишив навчання заради посади в Yahoo. Влаштуватися на роботу йому допоміг менеджер компанії Браян Ектон, який згодом став добрим другом і бізнес-партнером Кума. У 2007 році Ян пішов з Yahoo. А 2009 року в Кума з'явилася ідея, яку він з Ектоном втілив у життя – створив мобільний застосунок WhatsApp для обміну повідомленнями. Месенджер за короткий час завантажили чверть мільйона користувачів. У 2014 році програмою користувалися понад 400 мільйонів людей, що робило WhatsApp найпопулярнішим месенджером у світі. У 2014 році Facebook запропонувала за застосунок $19 млрд. Кум погодився, і це зробило засновників WhatsApp мільярдерами. Водночас він залишився головним виконавчим директором компанії та увійшов до ради директорів Facebook. На той момент його статки оцінили в $9 млрд. У травні 2018 року Кум пішов із WhatsApp і залишив раду директорів Facebook. 

 Нік Білогорський

  Нік або Микола Білогорський народився в Харкові, а у Ванкувері (Канада) опинився, коли йому виповнилося 16 років. За кордоном він вступив до коледжу. Одразу після його закінчення він разом із другом заснував свій власний перший бізнес – компанію Randronics, яка займалася вебдизайном. Під час навчання в університеті Саймона Фрезера Нік стажувався в Microsoft за своєю спеціалізацією – криптозахистом. У Кремнієвій долині спершу працював у Symantec, а 2010 року перейшов до Facebook, до відділу безпеки під керівництвом Макса Келлі. Згодом Білогорський залишив компанію й розпочав власну справу – став співзасновником антивірусного стартапу Cyphort. Його у 2017 році придбала Juniper Networks. На момент угоди з-поміж клієнтів антивірусної компанії були, зокрема, Uber, Netflix, Modells Sporting goods, Tribune Media. З 2019 року Білогорський очолює команду Trust and Safety в Google, яка відповідає за безпеку Google‑акаунтів у всіх сервісах – від Gmail до YouTube, а також за API та рецензування застосунків у Google Play. Однак він відомий не лише своєю професійною та інвестиційною діяльністю. У 2014 році під впливом Євромайдану та Революції гідності Нік за допомогою інших українських емігрантів створив благодійну організацію Nova Ukraine – «Нова Україна». Спочатку вони передавали гроші родинам Небесної сотні, а нині надсилають на батьківщину гуманітарну допомогу та підвищують обізнаність про Україну у світі. 

 Сергій Григорович 

 Про «S.T.A.L.K.E.R.» і «Козаки» чули, напевно, навіть ті, хто зовсім далекий від комп'ютерних ігор. Сергій Григорович – один із їхніх авторів, а також засновник компанії GSC Game World, яка й випустила ці світові бестселери. До речі, назву GSC утворено від ініціалів Григоровича – Grigorovich Sergiy Constantinovich. Її та емблему компанії він вигадав ще школярем у 12 років. Першою грою, яка стала хітом компанії, була історична стратегія в реальному часі «Козаки: європейські війни» 2001 року. У квітні 2007 року компанія випустила ще один проєкт світового рівня – шутер від першої особи «S.T.A.L.K.E.R.: Тінь Чорнобиля», дії якого розгортаються в Чорнобильській зоні відчуження в найближчому майбутньому. Уже в лютому 2008 року гра налічувала 950 тис. копій на території СНД і 700 тис. на Заході. Зараз GSC розробляє «S.T.A.L.K.E.R. 2». Реліз гри заплановано на 28 квітня 2022 року.  

Олексій Пахунов 

 Ще один українець, якого не можна оминути увагою, – уродженець Житомира Олексій Пахунов, який нині розробляє програмне забезпечення в компанії Ілона Маска SpaceX. Про себе, свій життєвий шлях і враження від роботи він розповідає у власному блозі. Quote«У Microsoft мені пощастило попрацювати в групі Windows Kernel і Microsoft Research. Потім я перейшов до Google, де працював над Chrome Remote Desktop. А тепер працюю в SpaceX, у групі Flight Software», – пише він. Розробник зазначає, що не може детально описувати роботу в SpaceX через корпоративні правила: Quote«Фактично я можу говорити тільки про те, що вже (було) опубліковано в інтернеті й не більше». Ще у 2015 році Пахунов відповідав за успішну посадку ракети Falcon 9. А після того як SpaceX разом із NASA у 2020 році запустили Falcon 9 із капсулою Crew Dragon, українці звернули увагу на свого земляка. Саме тоді Пахунов пояснив, що він не пише «все програмне забезпечення, яке відповідає за політ Crew Dragon», оскільки цим займаються кілька сотень людей упродовж багатьох років. Quote«Раніше я писав софт для Falcon 9 і Falcon Heavy, а тепер – для Starship. Само собою, позаяк софт для всіх чотирьох збирається з однієї кодової бази, то частина мого коду використовується під час польоту Dragon», – розповів розробник про свою роль у SpaceX.

Створено найважливішу частину атомних комп'ютерів майбутнього

Канадські вчені розробили новий технологічний процес для створення обчислювальних машин в атомному масштабі в тисячу разів швидших, ніж зараз. Цей метод – відправна точка для появи надефективних атомних комп'ютерів, які споживають набагато менше енергії.

Вчені вже намагалися маніпулювати окремими атомами, щоб створити занадто щільні матриці даних для комп'ютерів, які зберігали б більше інформації в меншому просторі, ніж сучасні жорсткі диски і споживали б при цьому в десятки разів менше енергії, пише Science Daily.

Зокрема, в разі водневої літографії за допомогою скануючого тунельного мікроскопа видаляються окремі атоми водню, з'єднані з кремнієвою поверхнею. У візерунку атомів кремнію можна зберігати бінарну інформацію. Однак під час перезапису даних виникають труднощі, тому що тунельний мікроскоп повинен вибирати і розміщувати атоми водню з величезною точністю.

Новий техпроцес

Учені з декількох наукових установ Канади вирішили розробити більш ефективний метод запису атомних матриць даних. Для цього вони підготували кремнієві поверхні, покривши їх атомами водню. За допомогою водневої літографії вони видалили певні атоми, щоб записати дані. І виявили, що видалення ще одного атома водню, розташованого поруч з тим, який вони перезаписували, дозволяє створити точку, яка притягує газ водню.

Що це дає

Приєднавши одну молекулу водню до двох сусідніх точках, можна записати на цьому місці новий бінарний код.

Використання водню як молекулярної "гумки для стирання даних" виявилося набагато швидшим та простішим, ніж застосування тунельного мікроскопа. Учені випробували метод на прикладі 24-бітного масиву даних і переконалися, що він дозволяє створювати атомні комп'ютери в 1000 разів швидше.

Що таке QR-код?

Зображення з загадковими чорними квадратами на білому фоні можна побачити в багатьох місцях: на рекламних плакатах, афішах, упаковках, сторінках журналів і візитівках. Ні, це не таємничий шифр ілюмінатів і не проста абракадабра. Це QR - код (quick response code) - дуже інформативна і корисна в сучасному світі річ.
Розробила QR-код у далекому вже 1994 році японська компанія Denso Wave. Японці як передовики автоматизації та технічного прогресу тоді щосили користувалися звичайними штрих-кодами. Але так як обсяг інформації в них дуже малий (до 30 символів), довелося шукати інше рішення. Їм і став QR-код - двомірне зображення, в яке закладається певний текст або цифри:

Переваг порівняно зі звичайним штрих-кодом у нього два - це простота сканування і обсяг даних. Читати код може будь-який мобільний пристрій з фотокамерою і спеціальним ПО, а завдяки системі корекції помилок інформацію можна розшифрувати навіть при пошкодженні 30% коду.

На японських заводах QR-код відразу витіснив штрих-коди. Вперше його запровадили на заводах концерну «Тойота» (якому й належить компанія - винахідник). А до початку нового століття цей метод передачі інформації вийшов в маси. Саме тоді в Японії поширилися телефони з вбудованими камерами, а коди стали з\'являтися на рекламних плакатах, інформаційних табличках, кладовищах та інших публічних місцях.

Слідом за Японією підтягнулися й інші країни, і вже мало кого бентежили дивні чорно-білі візерунки на рекламі або товарах.
Для зчитування QR - коду на мобільному пристрої потрібна фотокамера і спеціальний додаток для читання шифру. Наприклад, QR Droid для Android, Bakodo або QR Reader for iPhone для iOS. Щоб додаток коректно розшифрував код, необхідно добре освітлення, код повинен цілком потрапляти в камеру, а сам пристрій - бути максимально нерухомим.
Застосування QR-кодів - це не данина моді цифрової епохи, а вони дуже допомагають. Наприклад, у сфері послуг і туризму. Так, в Україні за допомогою QR-коду вже можна сідати до деяких поїздів або користуватися послугами ПриватБанку.
Обзавестися власним QR-кодом дуже легко. В інтернеті є маса сервісів, де це можна зробити безкоштовно: український qrcodes.com.ua, російський QR Coder, західний goQR і багато інші ресурси.
Все, що потрібно, - ввести інформацію і отримати зображення. А далі його можна нанести куди завгодно - на візитівку, футболку, чашку, сумку, інші предмети побуту. І, само собою, зберегти в пам\'яті комп\'ютера або смартфона:

Міжнародна освітня ініціатива «Година коду» (Hour of Code)

3-9 грудня 2018 року в рамках тижня комп’ютерних наук пройде міжнародна освітня ініціатива «Година коду» (Hour of Code), що спрямована на популяризацію ІТ серед учнів за допомогою проведення спеціально розробленого інтерактивного уроку інформатики.

Дана освітня ініціатива стала популярною у світі саме через свій унікальний формат, який допомагає відчути себе програмістом. У формі гри та зі зрозумілими інструкціями дитина за одну годину вчиться писати код і відразу бачить результат своєї роботи. Наприклад, цього року організатори пропонують вирушити в мандрівку з героями світу Діснея та створити власну гру «Зоряні війни» в далекій-далекій галактиці. Всі ігри та інструкції з проведення доступні онлайн.

Запрошуємо до участі навчальні заклади України, а також IT-спеціалістів, громадських діячів та публічних осіб провести свій відкритий урок «Годині коду – 2018».

Для цього необхідно:

1. Зареєструвати ваш навчальний заклад. Посилання
2. Обрати інтерактивний урок згідно з віком ваших учнів.
3. Налаштувати комп‘ютерний клас для проведення уроку (учні також можуть працювати за одним комп’ютером в парах, або, при нестачі пристроїв, урок можливо транслювати на проектор).
4. Надрукувати сертифікати для своїх учнів та опублікувати світлини вашого уроку у спільноті фейсбук з хештегом «Годині коду – 2018».

Авторами «Години коду» є американська неприбуткова організація Code.org. За час існування ініціативи в ній взяло участь понад 100 мільйонів школярів зі 180 країн.

Більш детальну інформацію можна отримати за адресою https://brainbasket.org/hoc/

Ключові технології 2018-го за версією TNW

2018-й розпочався — і поки українці готуються до завершального циклу святкових вихідних, світ прогнозує, яким буде цей рік у царині технологій та наукових можливостей. Прориви технологій, що вже рік та більше перебувають на ринку — та нові відкриття, все це чекає нас у 2018 році.

 Квантові комп'ютери

Діючий квантовий комп’ютер більше не є чимось із науково-фантастичних книг чи фільмів. IBM, Google та Microsoft створюють системи, які будуть служити прототипами для майбутніх машин неймовірної потужності. У 2017 році квантові системи IBM виконували симуляції, які раніше ніколи не виконувалися. Загалом таких систем було створено 50 — і вже у 2018-му ми побачимо, на що вони здатні. Китай не відстає від Північної Америки та Європи. Там науковці змогли використати квантову телепортацію для надсилання зашифрованих повідомлень з нашої планети на космічний супутник.

Кібертехнології та роботи

Рей Курцвейл прогнозує, що люди будуть злиті з технологією протягом найближчих кількох десятиліть. У 2017 році група дослідників об’єднала комп’ютерні мікросхеми з мізками бабок — і навчилася керувати комахами у повітрі. Роботи тим часом навчилися бігати, танцювати, стрибати і навіть бачити та упізнавати людей.

Hyperloop і майбутнє громадського транспорту

Майбутнє транспортування — це не 3-годинний потяг до Ворохти, а поїздка з Лос-Анджелеса в Нью-Йорк за цей же час. До 2017 року ми бачили лише прототипи та теоретичні «викладки». Нарешті минулоріч нам продемонстрували швидкісний потяг Hyperloop One. Тепер чекаємо, що принесе 2018 рік — та як швидко ми зможемо скористатися «гіперлупом» у Європі.

Штучний інтелект

Завдяки вдосконаленням обробки зображень та розпізнаванням голосу на ранньому етапі штучний інтелект вже добре проявив себе у 2017 році. Серед прогнозів — поява чипів із AI в планшетах та телефонах упродовж 2018 року.
І хоча швидше за все цьогоріч ми не побачимо, як штучний інтелект досягає сингулярності (тому Ілон Маск може спати спокійно) — такі компанії, як Nvidia, представлять власні апаратні платформи та нові розробки в царині AI. 2018-й готує нам  чимало сюрпризів, вважають у TNW.

Віртуальна та доповнена реальність

Microsoft нарешті покаже нові можливості Hololens, оскільки VR та AR у сфері технологій починають єднатися зі штучним інтелектом. Ми вже пару-трійку років чуємо про те, що віртуальна реальність «змінить усе», проте насправді поки що VR недалеко пішла за рівнем популярності від телефонів-«розкладачок». Якщо ними хтось десь ще користується — не значить, що так роблять усі. Остання надія адептів віртуальної реальності — реліз у 2018 році гри про Гаррі Поттера від Niantic, яка або змінить геть усе у VR-іграх, або остаточно поховає перспективи масового розважального сегменту для віртуальних ігрових шоломів та окулярів.

Автівки без водіїв

Навряд чи хтось повірить, що до кінця 2018-го ми усі пересядемо в автівки без керма та важелів керування. Але до кінця року Uber, Waymo, Apple, Ford та дюжина інших компаній, швидше за все, запропонують власні варіанти автономних транспортних засобів із повним чи частковим автопілотом.

Знай наших: 10 українських винаходів 2016 року

Протягом цього року в Україні зробили понад 20 винаходів. Значна частина їх стосується медицини . Творцями винаходів стали здебільшого молоді спеціалісти з технічною освітою.

Екзоскелет

22-річний українець Антон Головаченко створив унікальний пристрій для людей із проблемами руху. Винахід називається UniExo - це роботизований екзоскелет, за допомогою якого можна реабілітуватися після переломів і паралічу кінцівок. Нещодавно UniExo виграв у конкурсі Silicon Valley Robotics у Каліфорнії.

Спочатку Антон створив екзоскелет для своєї бабусі, у якої паралізувало руку, щоб не тільки рухати рукою, але й реабілітувати її. Для розробки ідеї та її реалізації Антону знадобилося 10 місяців. Натхнення черпав із фільму "Залізна людина".

Екзоскелетом управляють за допомогою нейрошлема або нейробраслетів. Програма, розроблена Головаченком, підлаштовується під потреби людини і допомагає їй рухатися. У перспективі екзоскелет може замінити стаціонарне медичне обладнання для засобів пересування.

Особливість екзоскелета в тому, що він працює за допомогою мобільного додатка і дорогі деталі на ньому видруковані на 3D принтері. Через це він в кілька разів дешевше, ніж інші світові аналоги.

Глухі можуть чути музику

Віталій Потапчук створив безкоштовний додаток BeWarned для глухих та людей зі слабким слухом. Додаток розпізнає музику, небезпечні звуки і допомагає спілкуватися. Платформа BeWarned об'єднала 4 технічних асистента для глухих: Sound Monitor, Connect, Emergency Call і Dance.

Sound Monitor вирішує проблему безпеки: визначає загрозливі звуки (крик, звук сигналу автомобіля, гавкіт собаки, сирена). У разі небезпеки додаток попереджає користувача вібрацією і спалахом.

Connect дозволяє людям з проблемами слуху спілкуватися: конвертує текст в мову і навпаки. Також можна підготувати і зберегти текст заздалегідь, що може стати в нагоді для походу до лікаря або магазин.

Emergency Call дозволяє користувачеві викликати на допомогу, коли він знаходиться в небезпечній ситуації: додаток визначить місцезнаходження людини без доступу до інтернету.

Dance допомагає відчути музику, завдяки конвертації її у вібрацію, світлові сигнали і пульсацію візуального еквалайзера.

"Розумні" кросівки

18-річний студент Роман Лановий із Вінниці став автором вітчизняних "розумних" кросівок. Він приладнав масажер, підігрів і навігатор до звичайних кросівок. Крім того, вони самі зашнуровуються.

Хлопець надихнувся фільмом "Назад у майбутнє", де головний герой мав аналогічні кросівки. Над своїм винаходом Роман працював три роки.

Лановий вмонтував у взуття електродвигуни, які можуть робити масаж, датчики температури й нагрівальні елементи. Біля шнурків вшиті повітряні камери й компресор. Вони фіксують ногу у взутті. Усі пристрої — на літієвих акумуляторах, розташованих у підошві. Кросівки підзаряджаються під час ходьби. Коли підошва торкається землі, штовхається маленький важіль. Чим більше людина рухається, тим краще працює взуття.

Також керувати кросівками можна зі свого телефону: спеціальна програма відображує екрані телефону температуру у взутті. Її можна змінити або задати діапазон комфортної. Так само затягують шнурки та запускають вібромасажер.

Крім того, кросівки можуть самі "довести" свого господаря до потрібного місця - хлопець обладнав взуття навігаційною системою й датчиком перешкод. Для цього потрібно надиктувати на телефон адресу, і кросівки "доведуть" до пункту призначення.

"Ловці" снів

Українці створили пристрій для керування снами. Він має назву Luciding і здатний зробити сни усвідомленими. Зовні виглядає як звичайна пов'язка на голову.

Лягаючи спати людина повинна уявити, яку ситуацію хоче пережити і надіти на голову пов'язку. На внутрішній поверхні розташовані 4 датчики-електроди, які стежитимуть за активністю головного мозку. Вони визначать, коли у людини настане фаза швидкого сну. У цей момент пристрій включиться і надішле мозку 30-секундний електричний сигнал на частоті 40 герц. Цей сигнал дозволить зрозуміти, що ви уві сні, але сприймаєте його свідомо. Зараз стартапери шукають інвесторів і збирають перші відгуки на прилад. Пристрій вже вразило розробника соцмережі "Вконтакте" Павла Дурова і одного із засновників Google Джека Левіна.

Робот-нянька

Студент Вінницького національно технічного університету Дмитро Кривий створив робота-няню. Пристрій подає прикутій до ліжка людині чай, ліки чи пульт від телевізора. Також вимірює тиск, аналізує рухливість, та запам'ятовує інформацію про стан здоров'я хворого.

Винахідник розповів, що створив робота-няньку за кілька місяців, щоб допомогти своєму скаліченому другові, який випав з вікна 8 поверху - створив йому доглядальницю.

Робот управляється рухами хворого. Спеціальний механізм кріпиться до руки. Він передає інформацію до робота, той в свою чергу повторює рухи людини: приносить чашку чи подає ліки.

У комплекті з роботом розроблений спеціальний ремінь проти пролежнів для паралізованих людей.

Пристрій, що відновлює моторику

Українець Олександр Шумський створив медичний прилад, що допомагає людям відновити дрібну моторику паралізованої руки після травм мозку та інсультів. За допомогою нього людина може самостійно одягатися, обслуговувати себе і виконувати інші рутинні завдання. Крім того, винахід сприяє відновленню зв'язок мозку з паралізованою рукою, щоб реабілітація пройшла швидше й ефективніше.

Пристрій дає можливість рухати симетрично двома руками або використовувати працюючу руку як джойстик для управління іншою рукою. На здорову руку надягають рукавичку з сенсором, який зчитує рухи вказівного пальця - і коли той згинається, посилає Bluetooth-сигнал рукаву на непрацюючій руці.

Такі вправи допомагають мозку відновити зв'язок з паралізованою рукою, щоб функції загиблих клітин на себе взяли інші.

"Розумне" яйце

Українські розробники створили гаджет для кухні — HelloEgg.

Це кухонний асистент на голосовому управлінні. Він може допомогти людям готувати здорову їжу, економити на ресторанах, допомагати вирішувати побутові проблеми та просто розважати, поки людина стоїть біля плити. У нього вбудовано безліч таймерів, які застрахують кулінарів-початківців від пригорілих страв.

Пристрій виглядає як яйце з дисплеєм на маківці, на який транслюються покрокові відео з приготування різних страв. А ще він уміє підтримувати бесіду завдяки вбудованому штучному інтелекту та підморгує єдиним електронним оком.

При бажанні з HelloEgg можна поговорити про будь-які теми чи транслювати музику зі Spotify та інших музичних сервісів, а також новини, прогноз погоди тощо.

Бот, що реєструє документи

Telegram-бот вміє самостійно реєструвати бізнеси: перевіряє назву компанії, підказує КВЕДи, допомагає вибрати систему оподаткування і запитує фото-скани документів клієнта. Його створили для допомоги юридичним компаніям- цілодобовий помічник.

Переваги бота перед рядовим юристом в тому, що він не хворіє, не помиляється, знаходиться на зв'язку в режимі 24/7 і може розмовляти мовою компанії - характер і модель спілкування з клієнтом можна "виховати" відповідно до цінностей роботодавця.

Крім виконання основних робочих завдань, бот вміє жартувати і креативно відповідати на нестандартні питання.

Батарейка, яка працює 12 років

Українські вчені на чолі з кандидатом технічних наук Владиславом Кисельовим створили джерело електрики, розраховане на 12 років роботи. За словами розробників, батарейка працює рік і чотири місяці, її сила струму в тисячу разів більша, ніж в американського аналога.

Для створення такої батарейки використали природні властивості тритію (один з ізотопів водню) випромінювати електрони, який не є небезпечними для людини. Замість сонячної батареї взяли так звану паливну комірку (електрохімічний пристрій).

Окрім того, батарейка не тримає енергію, а виробляє її. Термін її роботи обумовлений періодом напіврозпаду тритію. Розрахунки показують, що на основі закладених в ній ідей можна створити екологічно чисту електростанцію майбутнього.

Кіберрукавичка

Українці виготовили рукавичку з технологією V-Touch, призначену для освоєння не лише у віртуальному світі. Розробку можна застосовувати і для сфери медицини чи освіти. У повсякденності її можна використовувати для управління побутовими приладами. Припускають її застосування в діагностиці та реабілітації травм, відновлення рухливості кінцівок.

Вона розпізнає дрібні рухи кінцівок, синтезує механічні реакції головного мозку. Система дозволяє буквально помацати і відчути реальність предметів, фактуру, обсяг.

У проект розробники інвестували $30 тис., і її прототип завершений майже на 80%. Вирішується питання з патентом.

Розвиток обчислювальної техніки

Слово "комп'ютер"означає "обчислювач",тобто пристрій для обчислення. Історія розвитку обчислювальної техніки налічує кілька століть.

У 1642 р. Блез Паскальвинайшов пристрій, який механічно виконував лише дві дії - додавання та віднімання чисел. У 1673 р. Готфрід Лейбніцсконструював арифмометр, який давав можливість механічно виконувати вже всі чотири арифметичні дії.

У 1823 р. англійський математик Чарльз Беббіджнамагався створити універсальний обчислювальний пристрій -- Аналітичну машину,що повинна була виконувати програми, введені з допомогою перфокарт, а також мати "склад" для запам'ятовування даних і проміжних результатів. Беббідж не зміг довести до кінця роботу над машиною, оскільки ця робота виявилася надто складною для рівня розвитку техніки того часу. Але він розробив усі основні ідеї, на основі яких у 1943 р. американець Говард Ейкенпобудував машину "Марк-1" на електромагнітних реле на одному з підприємств фірми ІВМ.

У 1945 р. до роботи був залучений відомий математик Джон фон Нейман.Він підготував доповідь, де було чітко і зрозуміло сформульовано принципи функціонування універсальних обчислю­вальних пристроїв, тобто комп'ютерів. Перший комп'ютер, в якому було закладено принципи фон Неймана, збудував у 1949 р. англієць Моріс Уїлкс. Із цього часу переважну більшість комп'ютерів було зроблено, керуючись принципами, які виклав у своїй доповіді в 1945 р. Джон фон Нейман.

У Радянському Союзі перша ЕОМ була створена в 1951 р. у Києві професором С.А.Лебедєвим і називалася "МЗСМ". Вона виконувала всього 12 команд, швидкодія дорівнювала 50 операціям за секунду.

Важливу роль у розвитку обчислювальної техніки відіграла єдина у світі ЕОМ "Сетунь", розроблена у 1959 р. в Обчислю­вальному центрі МДУ (Москва). "Сетунь" використовувала трійкову систему представлення чисел (1,0, -1). Інтерес до такого підходу нині відроджується, оскільки стали очевидними обмеження обчислю­вальної техніки, побудованої на двійковій системі числення.

За весь час свого існування ЕОМ пройшли чотири покоління розвитку.

Перше покоління (кінець 40-х - кінець 50-х років XX ст.) ЕОМ виготовлені на основі електронних ламп. Вони мали невелику швидкодію - кілька тисяч операцій на секунду, потребували великої площі розміщення обладнання, а також великої енергоємності. Для введення програм у цих машинах використовувалася перфострічка, яку готували на телеграфних апаратах. Як пристрій управління використовувався виключно інженерний пульт, а єдиним пристроєм введення був ТБПМ, що видавав лише неформатовані числа.
Друге покоління (кінець 50-х - кінець 60-х років ХХ ст.) ЕОМ виготовлені на основі напівпроводникових транзисторівю Вони мали на два-три порядки вищу швидкодію. Значно зменьшили енергоємність (десятки кВт). Вперше з'явився пристрій АЦПУ, що давав змогу роздруковувати на рулонному папері літери і цифри рядками по 128 символів. Крім того, для введення інформації почали використовівати паперові перфокарти, а для запом'ятовування інформації - магнітні стрічки.

Трете покоління (кінець 60-х - початок 80-х років XX ст.) ЕОМ виготовлені на основі інтегральних мікросхем. Вони мали швидкодію до 10 мли операцій на секунду. Деякі моделі ЕОМ мали розміри не більше за холодильник. Енергозатрати - не більше кількох кВт. Уперше почали використовувати відео термінали (дисплеї).

Четверте покоління (початок 80-х років XX ст. і донині). ЕОМ виготовлені на НВІС. Швидкодія - сотні млн. операцій на секунду. Переважно найпоширенішими стали персональні комп'ю­тери (ПК) як окремий клас машин із невеликими розмірами, до­статніми для розміщення на столі. Енергоживлення - кілька сотень Вт.

Перший у світі ПК було створено в 1976 р. двома талано­витими інженерами Стівом Джобсом і Стівом Возняком, які згодом заснували відому фірму "Аррlе ". Перший ПК фірма "ІВМ"вигото­вила в 1981 р. Завдяки принципу "відкритої архітектури" ці машини завоювали шалену популярність і нині с фактично стандартом для масового персонального комп'ютера.