четвер, 16 червня 2016 р.

Розвиток обчислювальної техніки





Слово "комп'ютер"означає "обчислювач",тобто пристрій для обчислення. Історія розвитку обчислювальної техніки налічує кілька століть.
У 1642 р. Блез Паскальвинайшов пристрій, який механічно виконував лише дві дії - додавання та віднімання чисел. У 1673 р. Готфрід Лейбніцсконструював арифмометр, який давав можливість механічно виконувати вже всі чотири арифметичні дії.
У 1823 р. англійський математик Чарльз Беббіджнамагався створити універсальний обчислювальний пристрій -- Аналітичну машину,що повинна була виконувати програми, введені з допомогою перфокарт, а також мати "склад" для запам'ятовування даних і проміжних результатів. Беббідж не зміг довести до кінця роботу над машиною, оскільки ця робота виявилася надто складною для рівня розвитку техніки того часу. Але він розробив усі основні ідеї, на основі яких у 1943 р. американець Говард Ейкенпобудував машину "Марк-1" на електромагнітних реле на одному з підприємств фірми ІВМ.
У 1945 р. до роботи був залучений відомий математик Джон фон Нейман.Він підготував доповідь, де було чітко і зрозуміло сформульовано принципи функціонування універсальних обчислю­вальних пристроїв, тобто комп'ютерів. Перший комп'ютер, в якому було закладено принципи фон Неймана, збудував у 1949 р. англієць Моріс Уїлкс. Із цього часу переважну більшість комп'ютерів було зроблено, керуючись принципами, які виклав у своїй доповіді в 1945 р. Джон фон Нейман.
У Радянському Союзі перша ЕОМ була створена в 1951 р. у Києві професором С.А.Лебедєвим і називалася "МЗСМ". Вона виконувала всього 12 команд, швидкодія дорівнювала 50 операціям за секунду.
Важливу роль у розвитку обчислювальної техніки відіграла єдина у світі ЕОМ "Сетунь", розроблена у 1959 р. в Обчислю­вальному центрі МДУ (Москва). "Сетунь" використовувала трійкову систему представлення чисел (1,0, -1). Інтерес до такого підходу нині відроджується, оскільки стали очевидними обмеження обчислю­вальної техніки, побудованої на двійковій системі числення.
За весь час свого існування ЕОМ пройшли чотири покоління розвитку.
Перше покоління (кінець 40-х - кінець 50-х років XX ст.) ЕОМ виготовлені на основі електронних ламп. Вони мали невелику швидкодію - кілька тисяч операцій на секунду, потребували великої площі розміщення обладнання, а також великої енергоємності. Для введення програм у цих машинах використовувалася перфострічка, яку готували на телеграфних апаратах. Як пристрій управління використовувався виключно інженерний пульт, а єдиним пристроєм введення був ТБПМ, що видавав лише неформатовані числа.
Друге покоління (кінець 50-х - кінець 60-х років ХХ ст.) ЕОМ виготовлені на основі напівпроводникових транзисторівю Вони мали на два-три порядки вищу швидкодію. Значно зменьшили енергоємність (десятки кВт). Вперше з'явився пристрій АЦПУ, що давав змогу роздруковувати на рулонному папері літери і цифри рядками по 128 символів. Крім того, для введення інформації почали використовівати паперові перфокарти, а для запом'ятовування інформації - магнітні стрічки.

Трете покоління (кінець 60-х - початок 80-х років XX ст.) ЕОМ виготовлені на основі інтегральних мікросхем. Вони мали швидкодію до 10 мли операцій на секунду. Деякі моделі ЕОМ мали розміри не більше за холодильник. Енергозатрати - не більше кількох кВт. Уперше почали використовувати відео термінали (дисплеї).
Четверте покоління (початок 80-х років XX ст. і донині). ЕОМ виготовлені на НВІС. Швидкодія - сотні млн. операцій на секунду. Переважно найпоширенішими стали персональні комп'ю­тери (ПК) як окремий клас машин із невеликими розмірами, до­статніми для розміщення на столі. Енергоживлення - кілька сотень Вт.
Перший у світі ПК було створено в 1976 р. двома талано­витими інженерами Стівом Джобсом і Стівом Возняком, які згодом заснували відому фірму "Аррlе ". Перший ПК фірма "ІВМ"вигото­вила в 1981 р. Завдяки принципу "відкритої архітектури" ці машини завоювали шалену популярність і нині с фактично стандартом для масового персонального комп'ютера.



пʼятницю, 20 травня 2016 р.

Підручники стануть по-справжньому «розумними»


Пригадуєте себе, як сиділи в читальному залі і насилу освоювали товстий підручник, повний незрозумілої термінології і складних ідей, від яких мозок буквально закипає? Ні? Ну нічого, не всі вчилися в школі та університеті. У кожному разі, студентам майбутнього буде простіше, тому що цифрові книги будуть володіти здібностями штучного інтелекту і роз’яснюватимуть все з терплячістю і проникливістю старого доброго професора.+
Не так давно для iPad вийшов «розумний» підручник з біології. Студент міг ввести запитання «для чого потрібен білок?» Та отримати сторінку з необхідною інформацією. Програмне забезпечення книги також містило читабельну карту з 5000 понять на будь-яку тему, які були пов’язані між собою. У дослідженні, проведеному Каліфорнійським коледжем, студенти, які навчалися за цим підручником, отримали вищі оцінки, ніж інші.

пʼятницю, 13 травня 2016 р.

3D принтери для приготування їжі

Новинки технічного світу – 3D-принтери – вже з’явилися в Україні. Талановита молодь, котра має хист до програмування, має всі шанси долучитися до наднових технологій. Ну і – порухати звивинами над цікавими задачами. А там і до інженерних талантів недалеко. 
 На відміну від інших 3D-принтерів, теж здатних працювати з їжею, принтер Foodini від початку розроблений виключно для кулінарії.
Він може переробляти найрізноманітніші інгредієнти, від картоплі-пюре і до шоколаду, які закладають у сталеві капсули багаторазового використання.
Залежно від інгредієнтів, пристрій може "друкувати" вироби у кілька сантиметрів заввишки, включно з доволі складними 3D-скульптурами.
Цей пристрій також сумісний з технологією "інтернет речей" – може готувати за рецептами, завантаженими на нього через інтернет з будь-якої точки світу.
 Лінетт Кучма
Image captionЗа словами Лінетт Кучми, 3D-друк дозволяє кухарям робити те, що неможливо зробити руками
Співзасновниця компанії Natural Machines Лінетт Кучма каже, що їхніми принтерами цікавляться найвідоміші кухарі світу, і пояснює це двома причинами.
По-перше, кухар може змінювати налаштування за своїм бажанням, творячи те, що не зміг би зробити руками.
"По-друге, всі процеси автоматизовані, – каже вона. – Уявіть, що вам треба виготовити хлібні палички у вигляді гілок, для вечері на сто гостей. Скільки часу піде на те, щоб формувати кожну гілочку кондитерським шприцом? А за допомогою принтера вони надрукуються автоматично".

Ринок зростає

З цією технологією також експериментують інші шефи, окрім пана Переза. Зокрема, Матео Бланш з ресторану La Boscana, що в іспанському місті Льєйда, використовує 3D-принтер виробництва нідерландської фірми By Flow.
"Цей пристрій відкрив мені нові можливості роботи з їжею… Адже така точність раніше була недоступна", - розповів він минулого року кореспондентові видання International Business Times.
А в США виробник 3D-принтерів 3D Systems бере участь у кількох амбітних проектах у співробітництві з Американським кулінарним інститутом.
Постачальники харчових 3D-принтерів сподіваються, що невдовзі їхні пристрої прийдуть у всі висококласні ресторани.
Image captionПан Перез каже, що насправді традиція – це інновації
Але Лінетт Кучма вважає, що висока кухня – лише початок.
Вона вбачає ще більший споживацький ринок для 3D-принтерів. "Люди звикнуть до таких принтерів у ресторанах і до їхньої продукції, розуміючи, що вона виготовляється зі свіжих, справжніх інгредієнтів. Тоді й відбудеться зміна у свідомості", – каже вона.
Однак, за її словами, у майбутньому ці пристрої будуть ще привабливішими, бо зможуть куховарити.
Наявна модель Foodini "вміє підігрівати окремі капсули, наприклад, підтримувати температуру плавлення для шоколаду" – але у майбутні моделі вбудують ще більше кухарських функцій.
Результати ринкових досліджень показують, що це може вивести такі принтери на масовий ринок.

Ворог творчості?

На думку пані Кучми, професіоналів навряд чи цікавитимуть принтери, які не тільки друкують, а й куховарять, бо в їхньому арсеналі вже й так багато кулінарних пристроїв.
У харчових принтерах їх приваблюватиме надточне налаштування і створення нових страв, досі неможливих з технічної точки зору.
3D-принтерImage copyrightEPA
Image captionТак 3D-принтер може надрукувати марципан
Та попри те, що виробники наголошують на творчих можливостях цих пристроїв, чи немає небезпеки, що вони, навпаки, придушать творчість?
Якщо машина разом з комп’ютерною програмою робить усе сама, де ж магія людської обдарованості? Де дотик руки маестро?
Пан Перез спростовує такі застереження: "Свого часу традиційна для нас їжа була авангардною. Кухарі, як великою новинкою, користалися блендерами, мікрохвильовками, духовками чи інфрачервоними лампами… Розумієте, насправді традиція – це інновації. Так було завжди. Технології були й будуть поруч, рухаючи нас уперед".