Новинки технічного світу – 3D-принтери – вже з’явилися в Україні. Талановита молодь, котра має хист до програмування, має всі шанси долучитися до наднових технологій. Ну і – порухати звивинами над цікавими задачами. А там і до інженерних талантів недалеко.
На відміну від інших 3D-принтерів, теж здатних працювати з їжею, принтер Foodini від початку розроблений виключно для кулінарії.
Він може переробляти найрізноманітніші інгредієнти, від картоплі-пюре і до шоколаду, які закладають у сталеві капсули багаторазового використання.
Залежно від інгредієнтів, пристрій може "друкувати" вироби у кілька сантиметрів заввишки, включно з доволі складними 3D-скульптурами.
Цей пристрій також сумісний з технологією "інтернет речей" – може готувати за рецептами, завантаженими на нього через інтернет з будь-якої точки світу.
Співзасновниця компанії Natural Machines Лінетт Кучма каже, що їхніми принтерами цікавляться найвідоміші кухарі світу, і пояснює це двома причинами.
По-перше, кухар може змінювати налаштування за своїм бажанням, творячи те, що не зміг би зробити руками.
"По-друге, всі процеси автоматизовані, – каже вона. – Уявіть, що вам треба виготовити хлібні палички у вигляді гілок, для вечері на сто гостей. Скільки часу піде на те, щоб формувати кожну гілочку кондитерським шприцом? А за допомогою принтера вони надрукуються автоматично".
Ринок зростає
З цією технологією також експериментують інші шефи, окрім пана Переза. Зокрема, Матео Бланш з ресторану La Boscana, що в іспанському місті Льєйда, використовує 3D-принтер виробництва нідерландської фірми By Flow.
"Цей пристрій відкрив мені нові можливості роботи з їжею… Адже така точність раніше була недоступна", - розповів він минулого року кореспондентові видання International Business Times.
А в США виробник 3D-принтерів 3D Systems бере участь у кількох амбітних проектах у співробітництві з Американським кулінарним інститутом.
Постачальники харчових 3D-принтерів сподіваються, що невдовзі їхні пристрої прийдуть у всі висококласні ресторани.
Але Лінетт Кучма вважає, що висока кухня – лише початок.
Вона вбачає ще більший споживацький ринок для 3D-принтерів. "Люди звикнуть до таких принтерів у ресторанах і до їхньої продукції, розуміючи, що вона виготовляється зі свіжих, справжніх інгредієнтів. Тоді й відбудеться зміна у свідомості", – каже вона.
Однак, за її словами, у майбутньому ці пристрої будуть ще привабливішими, бо зможуть куховарити.
Наявна модель Foodini "вміє підігрівати окремі капсули, наприклад, підтримувати температуру плавлення для шоколаду" – але у майбутні моделі вбудують ще більше кухарських функцій.
Результати ринкових досліджень показують, що це може вивести такі принтери на масовий ринок.
Ворог творчості?
На думку пані Кучми, професіоналів навряд чи цікавитимуть принтери, які не тільки друкують, а й куховарять, бо в їхньому арсеналі вже й так багато кулінарних пристроїв.
У харчових принтерах їх приваблюватиме надточне налаштування і створення нових страв, досі неможливих з технічної точки зору.
EPA
Та попри те, що виробники наголошують на творчих можливостях цих пристроїв, чи немає небезпеки, що вони, навпаки, придушать творчість?
Якщо машина разом з комп’ютерною програмою робить усе сама, де ж магія людської обдарованості? Де дотик руки маестро?
Пан Перез спростовує такі застереження: "Свого часу традиційна для нас їжа була авангардною. Кухарі, як великою новинкою, користалися блендерами, мікрохвильовками, духовками чи інфрачервоними лампами… Розумієте, насправді традиція – це інновації. Так було завжди. Технології були й будуть поруч, рухаючи нас уперед".
Немає коментарів:
Дописати коментар